Тимчасова допомога держави дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів

Постановою Кабінету Міністрів України №189 від 22.02.2006р. затверджено Порядок призначення та виплати державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме.

Тимчасова допомога призначається у разі, коли:

– рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв’язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення;

– стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;

– місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.

Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років.

Тимчасова допомога призначається і виплачується за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину, управлінням праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, структурним підрозділом з питань праці та соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради (далі – орган праці та соціального захисту населення).

Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання (перебування):

– заяву за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

– копію свідоцтва про народження дитини;

– довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) дитини;

– довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) одержувача.

Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:

– рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення;

– довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження або про його перебування на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі;

– повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.

Рішення про призначення або відмову в призначенні тимчасової допомоги приймається органом праці та соціального захисту населення протягом десяти календарних днів після надходження усіх необхідних документів.

Тимчасова допомога призначається кожні шість місяців починаючи з місяця, в якому подані усі необхідні документи. Для призначення допомоги на наступний шестимісячний строк одержувач подає лише заяву, в якій повідомляє про обставини, що можуть бути підставою для продовження виплати допомоги.

Тимчасова допомога призначається в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку.

Перерахування розміру тимчасової допомоги проводиться органом праці та соціального захисту населення з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача.

У разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір тимчасової допомоги перераховується без звернення одержувача з місяця, в якому набрав чинності закон, що встановлює новий розмір прожиткового мінімуму.

Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:

– встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду;

– виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину;

– досягнення дитиною 18-річного віку;

– виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон;

– влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання;

– скасування або визнання усиновлення недійсним;

– усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька);

– відмови від стягнення аліментів;

– добровільного виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти;

– скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів;

– смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога;

– смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим;

– позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав;

– відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав;

– встановлення над дитиною опіки чи піклування.

Про виникнення зазначених у цьому пункті обставин одержувач зобов’язаний повідомити у десятиденний строк орган праці та соціального захисту населення.

Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.

Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв’язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.

Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету.

Безкоштовну юридичну консультацію
члени ПМГУ можуть отримати у юристів профкому
за тел. 067-638-32-38, 499-31-81, 499-32-17