Перебування жінки у відпустці для догляду за дитиною та її право на щорічну основну відпустку

Час фактичної роботи та час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога з обов’язкового державного соціального страхування, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про відпустки».

Так, при визначенні днів щорічної основної відпустки, до часу роботи, що дає право на її надання, має бути зараховано час фактичної роботи жінки на підприємстві (організації) до відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та саме час перебування жінки в цій відпустці. Отже, час перебування жінки у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до стажу, що надає право на щорічну основну відпустку, не зараховується.

Для вказаної категорії персоналу підприємства (огранізації) відлік робочого року, за який надаватиметься щорічна основна відпустка, має провадитися, як і раніше, з дня укладення трудового договору, як і передбачено частиною 1 статті 6 Закону України «Про відпустки». Слід зауважити, що тривалість щорічної відпустки в році виходу з відпустки для догляду за дитиною має бути розрахована пропорційно до фактично відпрацьованого часу.

Важливим у даному питанні є той факт, що чинне законодавство України не передбачає терміну давності, після сплину якого працівник втрачає право на щорічну основну відпустку.

Таким чином, якщо працівник з будь-яких причин не скористався своїм правом на щорічну основну відпустку за попередній рік або кілька попередніх років, він має право використати її в році звернення до роботодавця, а в разі звільнення з роботи йому має бути виплачено компенсація за всі невикористані ним дні цієї відпустки.

Трудове законодавство України також передбачає ще одну приємну для жінок пільгу під час її вагітності, пологів та догляду за дитиною. Так, згідно з пунктом 1 частини 7 статті 10 Закону України «Про відпустки» на бажання жінки перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї щорічна відпустка надається повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на такому підприємстві.

Одночасно, частина 2 статті 20 цього Закону покладає на власника підприємства або на уповноважений ним орган обов’язок за заявою працівника приєднати щорічну відпустку до відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, незалежно від тривалості роботи жінки в поточному році.

Таким чином, незалежно від відпрацьованого жінкою часу в поточному році, вона має право на щорічну відпустку повної тривалості як перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами, так і після неї.